Слово

Почув я слово мені нерозуміле
Пізніше показалося видіння
Немоби тисячу сурмів заграло.
В одноголос — Акорди унісону,
Від сходу на захід, земну кулю
Раптово й зненацька обійняли!..

Кінець усьому… Відміна права:
Не правовіря людського права.
Не так булоб потрібно гартувати
- серце людини не зуміли взяти,
Кров запалили, аж дуже надто,
Як схолодніла, як лід розпалось.

Темрява й ніч запанували!..
Все посумніло. Люта зима – як
Серп і молот, під себе підкопала
Все те що ясно розцвітало й сяло.
Замовкли спів зозулі й соловейка.
Красним чорнилом помалювалось.

Слово було в початку.
В цім світі, слово завжди панувало!
Легеньке слово, спокій давало.
Жорстоке слово, людину катувало!..
Слово брехливе, серце знемагало!..
Слово любовне, нові надії будувало!

Слово незрозуміле
Чомусь мій дух обійняло.